Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ. Воно стало символом горя і страждань, покинутих домівок. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам у народі вже дано назву – два кольори часу.
У гімназії було проведено виховні години, аби учні розуміли усі наслідки цієї страшної техногенної катастрофи.
Мовчати не маємо права. Думаймо і про майбутні покоління. Не будемо тими, про кого ще великий Кобзар сказав: “А братія мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята… Нехай, каже, І може так і треба”. Пора опам’ятатись. І зберегти хоч, те, що залишилось живим ще на землі.
Чорнобильська аварія – перший дзвінок у XXI століття. Нехай у цей день, День Національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобилю відгукнуться в думах кожного з нас співчуттям і милосердям.
Залишити коментар