ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
«Політ над гніздом зозулі» автора Кена Кізі як літературний твір з’явився в 70-х роках ХХ ст. і одразу знайшов свого читача. Трохи пізніше роман мали змогу побачити і на екранах, але сам автор негативно розкритикував фільм кінорежисера Мілоша Формана.
(на фото зображений режисер Мілош Форман)
Назва твору “Політ над гніздом зозулі” приваблює своїм трохи незрозумілим формулюванням. Та чи справді таке вже воно химерне? Можливо тут все-таки справа у задумці автора? Якщо подивитись на альтернативу перекладу, то синонімом до слова cuckoo (зозуля) є також значення «несповна розуму, схиблений», а nest (гніздо) – дах, притулок. Тоді все більш-менш складеться з сюжетом твору. Також варто зауважити, що автор роману взяв назву книги з дитячої лічилки.
(на фото зображений письменник Кен Кізі в юності)
Для соціуму не важлива людина як індивід. Так було, є і буде завжди. Причина досить таки проста: той, хто не приймає чинну мораль суспільства, нав’язану канонічну поведінку, завжди опиняється за його бортом. Тому таким асоціальним людям не потрібно чекати рятувального жилету, хоча вони і не потребують його.
*(на фото кадр з фільму “Політ над гніздом зозулі”)
Сюжет начебто зрозумілий. Але це лише з першого погляду. Якщо залишити усіх на своїх місцях, то неважко здогадатись, що головний герой Рендл Патрик Макмерфі насправді не є cuckoo( несповна розуму). Він лише майстерно грає перед персоналом психіатричної лікарні. Звичайно, рано чи пізно, лікарі та медсестри «розкусили» б цього горішка, але він сам видав себе, вчиняючи бунт на добре керованому кораблі.
Чи може психічно здорова людина протистояти жорстокому тиску з боку лікарів та найлютішого ворога усіх душевнохворих у цій клініці головній медсестрі Мілдред Редчед? Приємний голос, що завжди переконає у своїй правоті, впевнений та строгий погляд, що наводить страх на пацієнтів та складений нею ж таки щоденний розпорядок – не що інше як безсердечний тиск на жителів лікарні. Макмерфі був дуже здивований, коли дізнався, що деякі хворі перебувають у закладі за власним бажанням. Сам же розлютився, коли лікарі сказали, що лікарі триматимуть його тут скільки їм завгодно.
Саме тут відбувається вибухове зіткнення двох полярних, вічно протиставних поглядів на життя: свободи та влади. Вирішивши бунтувати проти «системи», Патрик Макмерфі демонструє свою позицію як антиконформістську. Не піддаючись впливові працівників лікарні він вирішує показати своїм друзям, що свобода, а не замкненість в собі – це набагато кращий протест проти життєвих негараздів. Але цікавим є те, що влаштувавши риболовлю, а згодом і вечірку, Макмерфі має безліч способів утекти на омріяний простір незалежності, але не робить цього, бо усвідомлює, що втеча – це не вирішення проблеми.
*( на фото кадр з фільму “Політ над гніздом зозулі”)
Щодо інших ключових персонажів, то Вождь Бромден трохи виходить з-під уваги глядача: режисер не надає йому особливого значення впродовж фільму, але наприкінці презентує його як останнього пацієнта, що не піддався асиміляції цієї «психіатричної системи». Останні кадри начебто символізують перемогу людського прагнення жити вільно, але все-таки життєві реалії, рано чи пізно, повернуть його у гніздо зозулі Мілдред Редчед.
Автор: Вероніка Мостюк
Фото з Інтернету